[від лат. Vulcanus – Бог вогню у стародавніх римлян] – вертикальний, або майже вертикальний канал, який з’єднує вогнище (осередок) вулкана з поверхнею, де розміщений кратер. Форма близька до циліндричної. Від Ж.В. можуть відходити другорядні канали, які закінчуються бічними „паразитичними” кратерами.
ЖЕРЛО ВУЛКАНА
Рис. 1. Жерло (4) на схемі будови вулкана центрального типу (стратовулкану): 1 - неактивний конус; 2 - фумарола; 3 - другорядне вулканічне жерло; 4 - жерло; 5 - кратер; 6 - хмари попелу; 7 - вулканічні бомби; 8 - конус вулкану; 9 - прошарки попелу (туф); 10 - прошарки застиглої лави; 11 - потоки лави; 12 - магматичний осередок