[від гр. eos – вранішня зоря, світанок; kainos – новий] – середній відділ палеогенової системи кайнозойської ератеми. Вперше виділений Ч. Лаєлем (1833) як нижній відділ третинної системи. Розділяється на чотири яруси: іпрський, лютецький, бартонський та приабонський. Складений переважно морськими глинами, мергелями, вапняками. Серед континентальних фацій розповсюджені поклади каоліну, бокситів, бурого вугілля, зокрема Дніпровського буровугільного басейну на Українському щиті.
Таблиця 1: Підрозділи палеогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Таблиця 1: Підрозділи палеогенової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Система | Відділ | Ярус |
Вік, млн рр. тому |
| Палеогенова | Олігоценовий | Хаттський | 28,1—23,03 |
| Рюпельський | 33,9—28,1 | ||
| Еоценовий | Приабонський | 37,8—33,9 | |
| Бартонський | 41,2—37,8 | ||
| Лютецький | 47,8—41,2 | ||
| Іпрський | 56,0—47,8 | ||
| Палеоценовий | Танетський | 59,2—56,0 | |
| Зеландськй | 61,6—59,2 | ||
| Данський | 66,0—61,6 |