[від гр. Aiolos – у давньогрецькій міфології Бог вітрів] – осадки і гірські породи, утворені за провідної ролі вітру. Джерелом частинок є переважно продукти руйнування гірських порід, підняті в повітря вітром. Частина пилу має вулканічне походження, інша (незначна) – космічне. Ще в процесі перельоту маси уламкового матеріалу сортуються. Більш крупні і важкі частинки випадають раніше дрібніших – ось чому відбувається роздільне накопичення піщаних, лесових та глинистих відкладів. Піщані Е.В. займають найбільші площі. Частіше всього вони утворюються в межах пустель та поблизу областей дефляції і коразії – біля підніжжя гір, в нижніх частинах річкових долин, в дельтах і на морських узбережжях. Глинисті і пилуваті Е.В. можуть накопичуватись на значній відстані від областей дефляції. Серед них за площею розповсюдження переважають лесові відклади, які утворюються при ущільненні та перетворенні переважно пилуватих еолових частинок. Лесові відклади широко розповсюджені в межах сучасної зони степів.