[від гр. ectasis – розширення] – другий геохронологічний період мезопротерозойської ери тривалістю близько 200 млн рр. (1400-1200 млн рр. тому). Назва пов’язана з розширенням площ осадових чохлів платформ, що було зумовлено збільшенням інтенсивності осадконакопичення. У відкладах Е.П. на о. Семерсет (Канада) знайдено найдавніші із відомих багатоклітинних організмів – викопні червоні водорості (вік близько 1,2 млрд років).
Рис. 1. Ектазійський період у складі протерозойського еону, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Рис. 1. Ектазійський період у складі протерозойського еону, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Еон | Ера | Період |
Вік (початок-кінець)
млн років
|
| Протерозой | Неопротерозой | Едіакарій | 635 - 541 |
| Кріогеній | 720 - 635 | ||
| Тоній | 1000 - 720 | ||
| Мезопротерозой | Стеній | 1200 - 1000 | |
| Ектазій | 1400 - 1200 | ||
| Калімій | 1600 - 1400 | ||
| Палеопротерозой | Статерій | 1800 - 1600 | |
| Орозірій | 2050 - 1800 | ||
| Ріасій | 2300 - 2050 | ||
| Сидерій | 2500 - 2300 |