ДОЛОМІТ

[від імені фр. геолога D. Dolomicu (1750-1801)] – 1. Мінерал класу карбонатів. Формула: CaMg(CO3)2. Зустрічається переважно у домезозойських породах у вигляді щільних мармуроподібних мас, рідше кристалів тригональної сингонії. Колір білий, сірий, жовтуватий. Твердість 3,5–4. Густина 2,8–2,9. На відміну від кальциту закипає від хлоридної (соляної) кислоти тільки в порошку. Походження поверхневе, рідше гідротермальне та метаморфічне. 2. Осадова гірська порода, яка складається переважно з мінералу доломіту з домішками кальциту, кварцу, глинистих мінералів. Утворюється шляхом осадження з морської та озерної води підвищеної солоності, а також в результаті заміщення раніше утворених вапнистих відкладів. Використовується як вогнетрив, флюс, рідше як руда магнію.
Рис. 1. Друза доломіта
Рис. Доломіт з халькопіритом. Канзас, США
Рис. 3. Доломіт (порода)