[від гр. diatome – розчленування навпіл] – землиста легка пориста пухка або зцементована кремениста (опалова) гірська порода білого, світло-сірого або жовтуватого кольору, яка більш ніж на 50% складається із черепашок діатомових водоростей. Часто утворюється як осадок в озерах, розміщених в межах вулканічних областей. Розмір часток Д. знаходяться в межах від 3 мк до 1 мм, але частіше він складає 10-200 мк. У різних кількостях у Д. зустрічаються кульки (глобули) опалу, уламкові і глинисті мінерали. Склад сухого Д.: кремнезем 80-90%; глинозем 2-4%; 0,2-2% оксид феруму. Від подібного трепелу відрізняється будовою, а також структурою (під мікроскопом). Використовується як теплоізолятор, фільтрувальний матеріал, полірувальний елемент, стабілізуючий компонент у динаміті, засіб від комах тощо. Пухкий різновид Д. називають кізельгуром.