[від лат. disjunctivus – роз’єднання + dislocation – зміщення] – порушення первинного залягання товщ гірських порід з розривом їх суцільності. Розділяються на дві основні групи: розриви без зміщення, або тріщини (розломи), і розриви зі зміщенням (скиди, зсуви, підкиди, насуви, горст, грабен та ін.). Найбільші Д.Д. мають тектонічне походження, порівняно невеликі можуть утворюватись внаслідок дії екзогенних сил. Синоніми: дислокації розривні, деформації розривні.
