[від назви графства Девоншир (Devonshire) в Англії] – четверта знизу система палеозойської ератеми. Відклади, які утворилися впродовж девонського періоду. За сучасною Міжнародною хроностратиграфічною шкалою поділяються на нижній, середній та верхній відділи. У нижньому виділяють лохковський, празький і емський яруси, у середньому – ейфельський і живетський, у верхньому – франський, фаменський. Ранньодевонські відклади представлені червоноколірною моласою, яка сформувалася у міжгірських западинах за умов жаркого аридного клімату. Процес формування орогенної моласи супроводжувався розколами земної кори, вулканізмом, складчастістю. Саме тому девонські моласові утворення на території Шотландії, Скандинавії, Ґренландії дислоковані і прорвані інтрузіями. Середній відділ Д.С. в Пн. Америці, Великобританії, Скандинавії, Прибалтиці представлений потужними товщами евапоритових та червоноколірних відкладів (гіпси, вапняки, доломіти, ангідрити, солі). В Аппалачах, Ґренландії, Казахстані та Цн. Азії є поклади вугілля, осадових залізних руд і бокситів, які утворилися в умовах вологого тропічного клімату. До верхнього відділу Д.С. належать морські хемогенні та органогенні карбонатні відклади. Серед континентальних переважають сіробарвні піщано-глинисті товщі, збагачені каолінітом і рослинними рештками, подекуди з прошарками вугілля (Аляска, Канадський Архіпелаг, Тіман, Кузбас). На території України девонські відклади беруть участь у будові великих структур Східноєвропейської платформи. У Волино-Подільській монокліналі та Переддобруджинському прогині вони представлені морськими глинистими, піщано-глинистими, карбонатними товщами. Максимальна потужність у цьому регіоні становить 2700 м (Львівський прогин). Нижньодевонські червоноколірні пісковики і аргіліти поширені на Поділлі, де відслонюються в долині р. Дністер і його лівих приток. У Дніпровсько-Донецькій западині на окремих ділянках потужність відкладів Д.С. досягає 4000 м. Вони представлені аргілітами, алевролітами, пі-сковиками, глинисто-піщаними та вулканогенними утвореннями. У Донецькому прогині відклади Д.С. виявлені на пд.-зх., де вони залягають неглибоко та подекуди виходять на поверхню. Середньо- та верхньодевонські товщі складаються з пісковиків, доломітів, аргілітів, вапняків, строкатобарвних та вулканогенних порід загальною потужністю понад 1000 м. З Д.С. пов’язані поклади нафти і газу, кам’яного вугілля, мідистих пісковиків, горючих сланців, залізних руд, бокситів, кам’яної і калійних солей. В Україні поширені девонські поклади нафти, газу, кам’яної і калійних солей в Дніпровсько-Донецькій западині.
Таблиця 1. Підрозділи девонської системи
Таблиця 1. Підрозділи девонської системи
| Система | Відділ | Ярус | Вік, млн років тому |
| Девон | Верхній | Фаменський | 372,2—358,9 |
| Франський | 382,7—372,2 | ||
| Середній | Живетський | 387,7—382,7 | |
| Ейфельський | 393,3—387,7 | ||
| Нижній | Емський | 407,6—393,3 | |
| Празький | 410,8—407,6 | ||
| Лохковський | 419,2—410,8 | ||
| Поділ дається відповідно до ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії) | |||