[на честь нім.-амер. геофізика Б. Гутенберга (1889-1960)] – друга (після поверхні Мохоровичича) глобальна сейсмічна границя, яка знаходиться на глибині близько 2900 км і розділяє мантію і ядро Землі. Характеризується стрибкоподібним зниженням швидкості повздовжніх сейсмічних хвиль (від 13,6 до 8,1 км/с або на 40%) та зникненням поперечних хвиль. Вперше виділена німецько-американським геофізиком Бено Гутенбергом (1913). Синонім – поверхня Віхерта-Гутенберга.
