Мулисті відклади боліт, озер, лиманів, морських заток і грязьових вулканів, які використовуються для грязелікування. Мають вигляд однорідної тонкодисперсної пластичної маси, що відрізняється від звичайної грязі характерним матовим блиском і темно-сірим, до чорного, кольором. До складу Г.Л. входять: 1) грязьовий розчин – вода і розчинні в ній солі, органічні речовини, гази; 2) грубодисперсні частинки – силікати, гіпс, карбонати і фосфати кальцію, карбонати магнію та ін., солі, органічні залишки; 3) колоїдний комплекс – органічні, неорганічні речовини і органомінеральні сполуки. Також Г.Л. містять ряд мікроорганізмів і антибактеріальних речовин. Їх формування відбувалось за участю складних багаторічних фізико-хімічних, хімічних і біохімічних процесів. Згідно сучасної класифікації, Г.Л. виділяють в окремий різновид корисних копалин. Серед родовищ за походженням виділяють торф’яні, сапропелеві, мулові (материкові, приморські, морські, озерні), сопкові, гідротермальні та ін. В Україні мулові грязі використовуються для лікування на курортах Криму (Євпаторія, Саки), Пн. Причорномор’я (Одеса) та ін., торф’яні грязі – на курортах Прикарпаття (Моршин) та ін. Синонім – пелоїди.