Нормативний показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин у навколишньому (напр., геологічному) середовищі. Відповідає максимальній кількості шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси, яка при щоденному впливі протягом необмеженого часу не викликає будь-яких змін в організмі людини і несприятливих змін у потомстві, а також не приводить до порушення нормального відтворення основних ланцюгів екологічної системи природного об’єкта. Розробляється і встановлюється (нормується) державними органами охорони здоров’я. Показник використовується для оцінки ступеня забруднення геологічного середовища.