Ділянка земної поверхні, значно (на 500 м і вище) піднята над рівнем моря або прилягаючими рівнинами, яка характеризується значними та різкими змінами висот на короткій відстані. Як правило, в плані Г. мають дугоподібну або лінійну форму, простягаються на десятки, сотні та тисячі кілометрів. Утворюються в тектонічно активних областях. За походженням поділяються на тектонічні, ерозійні, вулканічні. Залежно від характеру деформацій товщ порід серед тектонічних гір виділяють складчасті, брилові, складчасто-брилові. Залежно від висоти Г. поділяють на: високі (відносна висота понад 2 км, абсолютна - понад 3 км); середні ( відносна висота 0,8-2 км, абсолютна 1-3 км); низькі (відносна висота 500-800 м, абсолютна - до 1000 м). Гірські системи займають 64% поверхні Азії, 36% - Пн. Америки, 25% - Європи, 22% Пд. Америки, 17% - Австралії, і 3% - Африки. В цілому 24% поверхні Землі належить до гір. До форм гірського рельєфа належать: ізольовані підняття невеликої протяжності, т. зв. острівні гори (напр. Хібіни); гірські групи; гірські хребти; гірські масиви; гірські системи; гірські пояси.
