Тонкокристалічні (розмір частинок переважно менше 0,01 мм), вторинні водні силікати, алюмосилікати і феросилікати переважно Al і Mg. Г.М. шаруватого типу об’єднуються в чотири основні групи: каолініту, гідрослюди, монтморилоніту і хлориту (за назвою провідного мінералу). Серед Г.М. виділяють також змішаношаруваті утворення, які складаються із різних структурних шарів (напр., гідрослюдистих і монтморилонітових). До Г.М. належать також палигорскіти і сепіоліти, які займають проміжне положення між шаруватими і ланцюговими силікатами. Утворення Г.М. пов’язане з різноманітними природними процесами: 1) розкладання алюмосилікатів магматичних і метаморфічних порід у корі вивітрювання; 2) підводне хімічне вивітрювання (гальміроліз); 3) хімічне осадження із розчинів; 4) фізико-хімічні, біохімічні процеси в осадках на стадії діагенезу (катагенезу). Залежно від кліматичних умов утворюються різні асоціації Г.М.: у холодному кліматі формуються гідрослюди і хлорити, у вологій помірній зоні – монтморилоніт, гідрослюди, в тропічних умовах – каолініт. При взаємодії з водою Г.М. розмокають, стають пластичними, збільшують об’єм (набрякають). Г.М. складають основну масу глинистих порід, кір вивітрювання, ґрунтів. У глинистих породах розрізняють Г.М. аутигенні та теригенні (аллотигенні).