[від гр. hypothesis – передбачення + лат. mobilis – рухомий] – тектонічна концепція, яка вперше була запропонована американським геологом Ф. Тейлором (1910), а потім німецьким геофізиком А. Вегенером (1912). В її основі лежить уявлення про те, що гранітна частина земної кори під впливом обертання Землі має змогу переміщуватись по ”базальтовому” шарі від полюсів до екватора (Тейлор), а також зі сходу на захід (Вегенер). Ідея переміщення материків більш відома під назвою гіпотеза Вегенера. Від кінця 60-х, початку 70-х років XX ст. на основі Г.М. сформувалася сучасна мобілістична парадигма, що об’єднує ряд мобілістських теорій, серед яких провідне місце займає теорія тектоніки літосферних плит.