[від гр. geo – Земля, therme – теплота, жар + лат. gradientis – той, що крокує] – в геології фізична величина, що описує приріст температури гірських порід в 0С на кожні 100 м заглиблення в надра Землі від зони постійних температур. Може змінюватись залежно від складу порід, їх стану, теплового потоку від 0,5-10С до 20 0С . В середньому становить близько 30С. Максимальний Г.Г. спостерігається в рифтових зонах і в районах активного вулканізму.