ГАЛУАЗИТ

Розділ: 
[від прізвища бельг. геолога д'Омаліуса д’Аллуа (фр. Jean Baptiste Julien d'Omalius d'Halloy)] – глинистий мінерал, шаруватий силікат. Формула: Al4(OH)8[Si4O10]•nH2O. В кристалічній структурі Г., на відміну від структури каолініту, між пакетами містяться молекули води (до 4-х). Твердість 1-2,5. Густина 2-2,6. Колір білий, сірий, голубуватий, іноді з жовтуватим, бурим та ін. відтінками. Утворює опалоподібні маси з матовим або восковим блиском. Макроскопічно не відрізняється від каолініту. У воді розмокає, утворюючи суспензію або пластичну масу. Є складовою кори вивітрювання основних порід і деяких рудних родовищ. Уперше описаний у 1826 р. відомим бельгійським геологом Жаном Батистом Жюльєном д'Омаліусом д'Аллуа (фр. Jean Baptiste Julien d'Omalius d'Halloy). Подібно каолініту використовується як керамічна сировина. В Україні є в Криворізькому залізорудному басейні.
Рис. 1. Галуазит. Словакія.
Рис. 2. Кристали галуазиту під мікроскопом