ГАЗОГІДРАТИ

[фр. gas від гр. chaos – хаос + гр. hydor – вода] – гази вуглеводневі (переважно метан), які перебувають у гідратному (твердому кристалічному) стані. Розповсюджені серед осадових товщ земної кори високих широт (особливо на шельфі північних морів), де утворюють газогідратні поклади. Світові запаси Г. оцінюються 2·1012 трлн м3, що значно більше, ніж запаси всіх інших видів запасів горючих вуглеводнів. Це величезний резерв палива в надрах материків і океанічного дна, що має значні перспективи щодо використання в якості енергоносіїв. Природні термобаричні умови знаходяться поблизу меж стійкості Г., тому навіть відносно незначні їх зміни можуть зумовити їх розкладання і викидання значних об’ємів газу в атмосферу з вибухами, пожежами, посиленням парникового ефекту, порушенням стійкості прибережних схилів тощо. Синонім – газові гідрати.
Рис. 1. Скупчення газогідратів на дні океану
Рис. 1. Специфічна структура шматка газогідрату, піднятого з дна океану (западини зони субдукції Орегон)