[фр. gas від гр. chaos – хаос] – суміші газів земної кори (літосфери), до складу яких входять метан (до 85-90%), етан, пропан, бутан і пентан, а також пари легких рідких вуглеводнів. Зустрічаються в земній корі у вигляді газоподібних скупчень, у розчиненому стані, розсіяному або сорбованому і твердому (газогідрати) станах. Щодо походження існує дві групи поглядів, об’єднаних у межах органічної і неорганічної теорій. Вуглеводні можуть генеруватися шляхом перетворення гумусової і сапропелевої органічної речовини. Згідно неорганічної (абіогенної) теорії Г.В. (як і нафта) утворилися внаслідок синтезу вуглецю і водню в умовах високих температур та тиску в надрах Землі. В результаті вертикальної міграції газу з материнських порід і акумуляції в природних резервуарах (пастках) формуються газові поклади. Горять, теплотворна здатність 32,7 Мдж/м3. Належать до каустобіолітів і розглядаються як енергетичні корисні копалини. Розвідані світові запаси Г.В. – понад 80 трлн м3. З надр уже видобуто близько 50 трлн м3. Щорічний видобуток – близько 2 трлн м3. Переважна більшість запасів Г.В. (91%) зосереджена в пастках структурного типу. За віком вмісних відкладів запаси Г.В. наступні: кайнозойські – 11%, мезозойські – 65,5%, палеозойські – 23,5%. За глибиною залягання: до 1 км – 13,6%, 1-3 км – 72,4%, 3-5 км – 12,9%, > 5 км – 1,1%. В межах України відкрито понад 120 родовищ Г.В. – у Придніпровсько-Донецькій і Передкарпатській нафтогазових областях, Причорномор’ї і акваторіях Чорного і Азовського морів. Високоефективний енергоносій і цінна сировина для хімічної промисловості. Див. також гази природні горючі.
