[від лат. habitus – зовнішність] – зовнішній вигляд кристалічних мінералів, зумовлений різним ступенем розвитку граней або інших простих форм. За Г. мінерали поділяються на три групи (морфологічні типи): 1) ізометричні (гранат, пірит, магнетит та ін.); 2) витягнуті в одному напрямку – голчасті, призматичні, стовпчасті (берил, хризотил-азбест, гіпс-селеніт та ін.); 3) витягнуті в двох напрямках – пластинчасті, таблитчасті, листуваті (біотит, хлорит, гематит та ін.). Найбільш розповсюдженими Г. є: октаедричний (алмаз, магнетит), кубічний (флюорит, пірит, галіт), призматичний (берил, діопсид), дипірамідальний (циркон, каситерит) та ін.
