власне вода, що міститься в мінералі чи гірській породі в природному стані. Згідно сучасної класифікації В. поділяється на дві великі групи – внутрішню та зовнішню. До внутрішньої належить В. хімічно зв’язана, капілярна внутрішня та В. макропор. У свою чергу капілярна внутрішня – на вологу мікропор, мезопор (підгрупи адгезійної та міцнозв’язаної). Волога макропор поділяється на капілярну, плівкову (підгрупи міцнозв’язаної та адгезійної), гравітаційну. Зовнішня волога поділяється на хімічно зв’язану та гравітаційну (вільну), плівкову (міцнозв’язану та адгезійну) і капілярну зовнішню. За видами зв’язку з твердими частинками (П.А. Ребіндер, 1953) розрізняють такі види В.: хімічно зв’язана (конституційна, гідроксильна, кристалізаційна), фізико-хімічна (адсорбційна), фізико-механічна (молекулярна, капілярна). Див. також вода адсорбційна, вода гігроскопічна, вода гравітаційна, вода капілярна, вода конституційна, вода молекулярна, вода осмотична, вода плівкова, вода кристалізаційна.