[від лат. capillaris – волосяний] – різновид вільної води в гірських породах, яка заповнює капілярні пори. Переміщується під впливом сил поверхневого натягу. Висота капілярного підняття В.К. залежить від гранулометричного та мінерального складу порід зони аерації, температури та ін. факторів. Максимальна висота підняття має місце у глинистих породах (8-10 м); в крупнозернистих пісках вона не перевищує декількох см, а у галечниках і гравійниках взагалі відсутня.