ВАПНЯК

Розділ: 
Розповсюджена осадова порода, яка складається переважно із кальциту або кальцитових уламків скелетів організмів з домішками інших мінералів. За походженням розрізняють вапняки біогенні, хемогенні, уламкові та ін. Назви різновидів вапняків пов’язані зі складом або структурою компонентів (наприклад: оолітові, уламкові, черепашкові, рифові). Колір переважно білий, світло-сірий, жовтуватий, з домішками – темно-сірий, чорний, бурий, червонуватий, зеленкуватий. Густина 2,7-2,9. Морозостійкий (300-400 циклів). Слабозцементовані відміни, складені з кальцитових решток мікроорганізмів називаються крейдою. При вмісті глини понад 50% вапняків переходять у мергелі. Утворюються в тропічній та субтропічній зонах у морях з прозорою незамутненою водою. Зустрічаються серед відкладів усіх геологічних систем – від докембрійських до четвертинної. Найбільш інтенсивне утворення вапняків відбувалось у силурі, карбоні, юрі і верхній крейді. При метаморфізмі перетворюється у мармур. В Україні поширений в Донбасі, Криму, Причорномор’ї, Поділлі, Прикарпатті та ін. Має широке використання (будівництво, металургія, хімічна промисловість та ін.).
Рис. 1. Відслонення вапняків в долині Катуні, Алтай
Рис. 2. Зразок детритового вапняка з відбитками черепашок молюсків
Рис. 3. Зразок вапняку ордовицького віку