[від назви замку Валанжин поблизу м. Невшатель, Швейцарія] – стратиграфічний підрозділ, другий знизу ярус крейдової системи Міжнародної хроностратиграфічної шкали. Об’єднує відклади, сформовані впродовж 140-134 млн рр. тому. В типовому розрізі (Пд.-Сх. Франція) складений вапняками, глинами і мергелями морського походження потужністю понад 200 м із залишками їжаків, пелеципод і амонітів. Розповсюджений в області Тетіса (Альпи, Карпати, Кавказ). На території України відклади В.Я. поширені в Криму, Карпатах, Волино-Поділлі, Донбасі і Причорноморській западині. Товщі В.Я. часто вміщують родовища природного газу і нафти (Зх. Сибір, Прикаспій, Ямал). Позначається індексом K1v.
Таблиця 1: Валанжинський ярус у структурі крейдової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Таблиця 1: Валанжинський ярус у структурі крейдової системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
| Система | Відділ | Ярус | Вік, млн р. |
| Крейдова | Верхній | Маастрихт | 72,1—66,0 |
| Кампан | 83,6—72,1 | ||
| Сантон | 86,3—83,6 | ||
| Коньяк | 89,8—86,3 | ||
| Турон | 93,9—89,8 | ||
| Сеноман | 100,5—93,9 | ||
| Нижній | Альб | 113,0—100,5 | |
| Апт | 125,0—113,0 | ||
| Барем | 129,4—125,0 | ||
| Готерив | 132,9—129,4 | ||
| Валанжин | 139,8—132,9 | ||
| Беріас | 145,0—139,8 |