[від італ. breccia – ламання] – роздроблена і зцементована гірська порода в зоні розривного порушення. Утворюється під час рухів вздовж площини розривного порушення, а також при складкоутворенні. Розміри уламків – від мікроскопічних глинистих до велетенських брил. Простір між уламками заповнений уламками дрібнороздроблених порід і жильним матеріалом. Є продуктом низького ступеня дислокаційного метаморфізму.
