[від італ. breccia – ламання] – крупноуламкова зцементована осадова порода, яка складається із гострокутних уламків порід розміром більше 10 мм. За генезисом розрізняють Б. осадові, карстові, хімічні, вулканічні, тектонічні; за розмірами – брилові (понад 1000 мм), крупно-, середньо- і дрібноуламкові (1000-100 мм) та крупно-, середньо- і дрібнощебневі (100-10 мм).
