[від гр. belemnon – стріла] – вимерлий надряд внутрішньочерепашкових головоногих молюсків. У викопному стані зберігається вапняковий сигароподібний (стрілоподібний) ростр – залишок скелету. Жили в морях девону-палеогену (еоцену), були особливо поширені в пермі і крейді. Викопні рештки (ростри) Б. використовуються для розчленування товщ осадових порід.