[від гр. belemnon – стріла] – вимерлі головоногі молюски, представники надряду белемноідей. Зовнішньо були схожі на сучасних кальмарів. Довжина тіла в середньому 15-20 см, гігантські екземпляри досягали 3 м. Головною частиною скелету, яка добре зберігається у викопному стані є арагонітовий ростр – утворення сигароподібної (стрілоподібної) форми. Відомі з девону до крейди (еоцену), розквіт – у мезозої. Викопні рештки Б. часто зустрічаються разом з амонітами і використовуються для стратиграфічного розчленування юрських і крейдових осадових товщ.
