БАЙОСЬКИЙ ЯРУС

[від м. Байе в Нормандії, Франція] – другий знизу ярус догера, середнього відділу юрської системи. Виділений відомим фр. палеонтологом А. д’Орбін’ї за характерними амонітами Sonniniinae, Stephanoceratidae, Sphaeroceratidae, Parkinsoniidae. В Україні відклади Б.Я. (глини, алеврити, алевроліти, піски, пісковики, вапняки, конгломерати, туфи та ін.) поширені в Дніпровсько-Донецькій та Причорноморській западинах, а також у Передкарпатті, Карпатах, Закарпатті та Кримському півострові. Потужність – до 1300 м. З ними пов’язані поклади нафти й природних газів, вугілля, будівельних матеріалів тощо.
Таблиця 1. Байоський ярус у складі юрської системи, згідно ICS (Міжнародної стратиграфічної комісії)
Система Відділ Ярус Вік, млн
рр тому
Юра Верхній
(мальм)
Титонський 152,1-145,0
Кімериджський 157,3-152.1
Оксфордський 163,5-157,3
Середній
(доггер)
Келовейський 166,1-163,5
Батський 168,3-166,1
Байоський 170,3-168,3
Ааленський 174.1-170,3
Нижній
(лейас)
Тоарський 182,7-174.1
Плінсбахський 190,8-182,7
Синемюрський 199,3-190,8
Геттанзький 201,3-199,3