[якут.] – горби з мерзлих муло-торф’янистих льодистих порід висотою 0,5-15 м і довжиною до 20 м. Поширені в області багаторічної мерзлоти, де розміщені у шахматному порядку між термокарстовими котловинами (аласами). Виникають в результаті термокарстових процесів в районах поширення викопних льодів і приурочені до надзаплавних терас та до озерних та морських берегових низовин, що не затоплюються. Широко розповсюджені на рівнинах півночі Якутії.