[від гр. basis – основа] – процес збільшення основності порід земної кори материкового типу за рахунок впровадження радіоактивно розігрітої та розплавленої речовини мантії у вигляді гігантських діапірів. Згідно поглядів відомого російського тектоніста (фіксиста) В.В. Білоусова (1955), до кінця палеозою – початку мезозою вся земна кора мала материковий тип і лише з цього часу розпочинається процес Б. гранітного шару та перетворення материкової кори в океанічну. Процес Б. завершується океанізацією – опусканням областей його розвитку і формуванням океанічних западин.