[від лат. – alumen – галун, silicis – кремінь] – група мінералів класу силікатів, в яких алюміній, подібно до силіцію, має четверну координацію (кожний атом алюмінію оточують 4 атоми оксигену) і навіть може ізоморфно заміщувати силіцій. Виділені В.І. Вернадським (1891). Складають понад 50% об’єму верхньої частини літосфери. Найбільше А. у гранітах (65-75%). Найрозповсюдженішими А. є польові шпати, слюди, цеоліти, хлорити, глинисті мінерали.