АЛМАЗ

[від гр. adamas – неперевершений, непоборний] – мінерал класу самородних елементів, поліморфна модифікація карбону. Кожен атом карбону в структурі А. розміщений в центрі тетраедру, вершинами якого є чотири найближчі атоми. Безколірний, жовтуватий, коричневий, іноді зелений, синій, червонуватий, чорний. Безколірні різновиди складаються з чистого вуглецю. Кольорові й непрозорі А. вміщують домішки оксидів кальцію, магнію, силіцію, феруму, алюмінію, титану; у вигляді включень можуть бути присутні графіт та ін. мінерали. Зустрічається у вигляді октаедричних, додекаедричних (тетраедричних) кристалів кубічної сингонії, іноді двійників зростання. Розрізняють декілька різновидів А.: борт – алмазний брухт, який складається з тріщинуватих і переповнених включеннями кристалів; баллас – агрегати, скупчення дрібнокристалічних А. сферичної і променистої будови; карбонадо – дрібнокристалічні агрегати А. переважно чорного кольору; діамант (брильянт) – штучно огранений А., о виблискує різноманітними блискітками. Блиск алмазний. Густина 3,47-4,55. Твердість 10. Спайність досконала по октаедру. Злам раковистий. Стійкий до кислот та нагрівання. Генезис переважно магматичний, мантійний. Своєрідна кристалічна структура А. формується в умовах надвисоких тисків (> 50 тис. атм.) на значних глибинах (> 200 км) в мантії Землі. На поверхню А. виносяться магмою з мантійними породами під час виверження так званих „трубок вибуху”. Вмісними породами для А. є кімберліти і лампроїти. Відомі також А. метеоритного та матаморфогенного походження, хоча незначні розміри кристалів не дають підстав розглядати їх як промислову сировину. Світові лідери з видобутку А.: Ботсвана, Росія, Канада, ПАР, Ангола, Намібія, Конго, Австралія. В Україні виявлено декілька перспективних алмазоносних ділянок, які розташовані в межах Українського щита. Використовується як дорогоцінне каміння (огранені А.), для буріння свердловин, для різки скла тощо.