[від лат. accumulatio – насипати, накопичувати] – протилежний денудації екзогенний геологічний процес накопичення на поверхні суходолу або на дні водойми мінеральної речовини чи органічних решток. Залежно від провідного фактора розрізняють А. еолову, морську, річкову, льодовикову та ін. Проявляється в межах тектонічних прогинів та западин, а також денудаційних долин і улоговин. Розрізняють А. наземну (гравітаційну, річкову, льодовикову, озерну та ін.) і підводну (дельтову, рифогенну, вулканічну, хемогенну та ін.). Є важливим етапом формування осадових гірських порід.