[від гр. avlakos – борозна, genos – народження * англ. aulacogene; рос. авлакоген; нім. Aulakogen; фр. aulacogune; ісп. aulacygeno] – глибокий (до 5-10 км і більше) і вузький, лінійно витягнутий грабен у фундаменті давньої платформи, перекритий осадовим чохлом. Це давній рифт, обмежений розломами й заповнений осадками значної (до 10-12 км) потужності. В межах А. часто накопичуються потужні соляні товщі, проявляється базальтовий магматизм. З А. пов’язані родовища газу, нафти, кам’яної солі та ін. корисних копалин. Поняття запропоновано акад. Н.С. Шацьким (1960). Наприклад, Дніпровсько-Донецький А.