[від гавайської назви] – тип лави, яка розбита на характерні блоки (уламки, брили) з нерівною шлаковою поверхнею. Назва введена К. Даттоном (1884) під час вивчення лавових потоків вулкана Кілауеа (Гаваї) для протиставлення іншому типу – пахоехое-лави. Характерна для базальтового лавового потоку середньої або низької в’язкості, розірваного на окремі частини з нерівною шлаковою поверхнею. Від типових лав А.-Л. відрізняється меншими розмірами уламків (переважно до 1 м в перетині, рідко до 1,5 м), значною потужністю потоків (до 4,5-6 м) і нерівною поверхнею. Формується при виверженнях щитових вулканів океанів (Гавайські о-ви, Ісландія), а також континентальних виверженнях вулканічних плато. Синонім – уламкова шлаково-брилова лава. Див. також відео формування аа-лави.