ШНЮКОВ ЄВГЕН ФЕДОРОВИЧ

Євген Федорович Шнюков (26.03.1930) - видатний український вчений-геолог в галузі осадових залізних і марганцевих руд, грязьового вулканізму та металогенічних досліджень донних відкладів Світового океану і внутрішніх морів. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії НАН ім. В.І. Вернадського.
Народився 26 березня 1930 р. у м. Архангельську. Закінчив геологічний факультет Київського університету (1953) за спеціальністю геохімія. У 1953-69 та 1977-92 працював у Інституті геологічних наук АН УРСР (з 1977 - директор), 1969-77 - завідувач відділу Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР, 1978-2008 - директор Національного науково-природничого музею НАН України, 1993-2017 - керівник Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України.
З ім’ям Є.Ф. Шнюкова пов’язані багатогранні дослідження процесів седиментогенезу і осадового рудоутворення залізних, марганцевих та інших руд. Він є автором гіпотези утворення осадових оолітових залізних руд керченського типу, основаної на вирішальній ролі гідродинамічного фактора.
Професор Є.Ф. Шнюков – автор понад 600 наукових і науково-популярних праць. Азово-Чорноморскій залізорудній провінції присвячені такі найважливіші його монографічні праці: “Минералогия железорудной формации Керченского бассейна” (1960), “Марганцево-железные руды Керченского бассейна” (1961), “Генезис киммерийских железный руд Азово-Черноморской рудной провинции” (1965). Результати вивчення проблеми грязьового вулканізму викладені у монографіях: “Киммерийские железные руды вдавленных синклиналей Керченского полуострова” (1964), “Грязевой вулканизм и рудообразование” (1971), “Грязевые вулканы Керченско-Таманской области. Атлас” (1986). Основні результати вивчення шельфу внутрішніх морів і донних відкладів опубліковані в монографіях за участю Е.Ф. Шнюкова “Геологія Азовського моря” (1974), “Геология и металлогения северной и экваториальной частей Индийского океана” (1984), “Металлогенические исследования в морях и океанах” (1987), “Геология и металлогения Тропической Атлантики” (1989), “Тропическая Атлантика. Регион Гвинеи” (1988). За працю “Полезные ископаемые Мирового океана” (1974, 1979) він отримав премію імені В.І. Вернадського, а за видання восьмитомного серіалу під назвою “Геология шельфа УССР” (1981 -1986), як головний редактор був удостоєний державної премії УРСР в галузі науки і техніки.
Шнюков Є.Ф. - фундатор і керівник наукової школи морської геології і осадового рудоутворення, під його науковим керівництвом підготовлено понад 30 кандидатів наук.
Він є активним популяризатором геологічних знань з мінералогії, морської геології та корисних копалин. З під його пера вийшли науково-популярні книги: “Полуостров сокровищ” (1973), “Железорудные конкреции Мирового океана” (1981), “Черное море” (1985), “Мир минералов” (1986, 1991), “Пираты Черного моря” (1995), “Сокровища и загадки” (1996) та ін.
 

 

http://files.nas.gov.ua/photo/PersonalSite/Shnyukov@nas.gov.ua.jpg

Рис. 1. Шнюков Євген Федорович - видатний вчений-геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік НАН України