ТУФ ВУЛКАНІЧНИЙ

Розділ: 
[від лат. tofus – у давнину в Пд. Італії порода вулканічного походження] – літифікована гірська порода, утворена шляхом безпосереднього осадження з повітря або перенесення повітряними і водними потоками твердих продуктів вулканічних вивержень: піску, попелу, лапілів, бомб, а також уламків порід невулканічного походження, згодом ущільнених та зцементованих. Колір жовтий, оранжевий, фіолетово-рожевий, сірий або чорний. Відрізняються невеликою об’ємною масою та високою міцністю. Характерною особливістю Т.В. є кутастість уламків та їх невідсортованість. Розрізняється за складом, щільністю, характером і розміром уламків та ін. За складом виділяють базальтові, дацитові, андезитові, ліпаритові та ін. різновиди. За щільністю – щільні (траси) і пухкі (пуцолани). За характером уламків: літокластичні (складені уламками гірських порід), кристалокластичні (складені кристалами і уламками окремих мінералів), вітрокластичні (складені уламками вулканічного скла) та змішаного складу (мають уламки різного складу). Цементом Т.В. може бути вулканічний попіл, глиниста та кремениста речовина, іноді з домішками продуктів розкладу попелу. Залягають Т.В. у вигляді покривів потужністю до 10-15 м (іноді й більше) на значних площах. Розповсюджений в Італії, Кабо-Верде, Вірменії, Ісландії. Використовується як облицювальний і стіновий камінь, заповнювач бетонів.
Рис. 1. Туф вулканічний. Центральний масив, Франція