СУПЕРКОНТИНЕНТ

[від лат. super – над, занадто; continens – материк] – гіпотетичний континент геологічного минулого, що вміщував майже всю континентальну кору Землі. Впродовж геологічної історії всі континентальні блоки літосфери з періодичністю близько 600 млн рр. збиралися в єдиний суперблок або суперконтинент, який через 300-250 млн рр. розколювався. Така послідовність дістала назву суперконтинентального циклу або циклу Хаїна-Вілсона. На думку деяких вчених, це зумовлено зміною переважного напрямку мантійних плюмів – вертикальних потоків речовини і енергії в мантії. До найбільш відомих суперконтинентів минулого належать Ваальбара (3,6-3,3 млрд рр. тому), Кенорленд (2,75-2,4 млрд рр.), Колумбія (1,8-1,5 млрд рр.), Родінія (0,9-0,75 млрд рр.), Пангея (300-150 млн рр. тому).