РЕГМАГЛІПТИ

[від грец. rhegmaтріщина, подряпина, рана, glyptósвирізаний, висічений] – характерні заглиблення на поверхні метеоритів, утворені на останній стадії їх проходження земної атмосфери з космічними швидкостями в результаті свердління їх потоком повітря. Формування Р. відбувається в процесі абляції – здування крапель розплавленої речовини на поверхні метеоритів, що утворилась завдяки тертя у щільних шарах атмосфери при космічних швидкостях. Форма регмагліптів залежить від розміщення поверхні стосовно напрямку руху метеориту в атмосфері. На бокових поверхнях Р. мають витягнуту форму; на задній поверхні, а також на увігнутих частинах і у западинах частіше зустрічається кругла або багатокутна форма. Часто регмагліпти порівнюють із заглибинами, зробленими пальцями на поверхні м’якої глини. Розмір регмагліптів змінюється від декількох міліметрів до декількох сантиметрів у діаметрі. На поверхні залізистих метеоритів Р. виділяються чіткіше. Регмагліпти є одним із характерних ознак метеоритів, що використовуються для їх діагностики.
Рис. 1. Чітко виражені регмагліпти на поверхні фрагменту Сіхоте-Алінського метеориту (1947)
Рис. 2. Регмагліпти на поверхні метеориту "Одеса", штат Техас, США.
Рис. 3. Регмагліпти на поверхні метеориту Murnpeowie (південна Австралія, 1909)