МЕТАМОРФІЗМ

[від гр. metamorphoosis – перетворення] – сукупність ендогенних процесів, які зумовлюють зміни структури та мінерального складу гірських порід під впливом високого тиску, температури та розчинів у твердому стані (без розплавлення і розчинення). Термін М. вперше для гірських порід був уведений у геологічну літературу видатним англ. геологом Ч. Лаєлем (1825). М. – процес ендогенний, тісно пов’язаний з тектонікою і магматизмом. Інтенсивний М. розвивається, зазвичай, у складчастих областях, тоді як в тектонічно спокійних прогинах він проявляється слабо, навіть на великих глибинах. Головними видами М. є регіональний, контактовий, гідротермальний (метасоматоз), дислокаційний, ударний, ізохімічний а також динамометаморфізм та ультраметаморфізм. До основних фацій метаморфізму належать: фація зелених сланців, амфіболітова, гранулітова. В результаті М. утворюються метаморфічні породи.