ЛАСКАРЄВ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ

Володимир Дмитрович Ласкарєв (26.06(08.07.).1868 – 10.04.1954) – видатний російський, український і сербський геолог, доктор геологічних наук, професор, академік, директор Інституту геології Сербської академії наук і мистецтв, засновник наукового напряму досліджень стратиграфії четвертинних відкладів у Новоросійському (Одеському) університеті.
Народився 26 червня (за новим стилем 8 липня) 1868 р. у містечку Бірючі (тепер Бєлгородська обл.). Після закінчення гімназії у Чернігові вступив (1887) на природничий відділ фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі. Після закінчення навчання був залишений на кафедрі геології для підготовки до професорського звання. У 1898-1900 рр. проходив стажування в Австро-Угорщині та Швейцарії, де поглиблював знання з стратиграфії та палеонтології неогену. У 1902 р. призначений на посаду приват-доцента Новоросійського університету. Після захисту магістерської дисертації на тему «Фауна бугловских слоев Волыни» (1903) призначений екстраординарним професором і зав. кафедри геології та палеонтології. Після захисту докторської дисертації за монографією «Общая геологическая карта Европейской России: Лист 17-й» (С.-Петербург, 1914) одержав звання ординарного професора. Став засновником (1912) наукового напряму (школи) досліджень стратиграфії четвертинних відкладень у Новоросійському університеті.
У 1918 обраний позаштатним членом Українського геологічного комітету.
1920 емігрував до Греції, потім – до Югославії, де був професором Бєлґрадського університету, 1947 обраний першим директором Геологічного інституту Сербської АН.
Вивчав геологію, стратиграфію, палеонтологію осадових товщ, геологію і тектоніку Українського щита. Досліджував неогенові і антропогенові відклади України і Зх. Європи. Уперше виділив у межах Поділля два яруси лесу з одним похованим ґрунтом (1912), зробив огляд четвертинних відкладень Новоросії, виявив залягання лесу у межах дельти Дунаю нижче рівня моря (1919). Уперше здійснив геоморфологічне районування європейської території Російської імперії, класифікував долини річок Поділля та обґрунтував ідею про 2-цикловий розвиток річкової мережі Придніпровського Поділля. Працював над створенням 10-верстної геологічної карти європейської частини Російської імперії.
Автор терміна «паратетіс» – морського басейну, який у ранньому і середньому міоцені простягався від Швейцарії до Аральського моря. Низку праць присвятив геології балканських країн. У російських періодичних виданнях опублікував близько 80 наукових праць.
Рис. 1. Ласкарєв Володимир Дмитрович - видатний геолог, засновник наукового напряму досліджень стратиграфії четвертинних відкладів у Новоросійському (Одеському) університеті