КІМБЕРЛІТИ

Розділ: 
[від назви провінції Кімберлі (Kimberley) у Пд. Африці] – ультраосновні вивержені брекчієвидні або туфоподібні магматичні гірські породи чорного кольору з синім або зеленим відтінками, що вміщують алмази. Близько поверхні залягають виключно в земній корі континентального типу у вигляді трубоподібних тіл (кімберлітових трубок та дайок), що утворилися в результаті активного впровадження мантійної кімберлітової магми. Складаються із фенокристалів олівіну і флогопіту в основній масі, яка утворена дрібними зернами зміненого олівіну, піроксенів, флогопіту, магнетиту, перовскіту, апатиту, а також серпентизованим і карбонатизованим склуватим базисом. Також К. містять уламки вмісних гірських порід та фрагменти мантійної речовини. Основними критеріями для виділення К. є: 1) геолого-тектонічний – приуроченість до давніх платформ, а в їх межах – до зон глибинних розломів на межі прогинів і піднять; 2) петрографічний – ультраосновні породи з підвищеною лужністю (калій перевищує натрій), значним вмістом глинозему і титану, з кластично-порфіровидною або порфіровою структурою; 3) мінералогічний – присутність в якості типоморфних мінералів хромвмісного гранату (хром-піропу) і пікроільменіту, іноді алмазу, а також хромдіопсиду, хромшпінеліду, циркону, флогопіту та ін. Лише поєднання всіх трьох факторів дає змогу віднести породу до К. Як правило, К. просторово асоціюють з трапами. Окрім Пд. Африки найбільше розповсюджені в Зх. Якутії. Відомі також в Канаді, США, Індії, Танзанії, Гвінеї та ін. К. – головні корінні алмазоносні породи, з якими пов’язані великі родовища алмазів.
Рис. 1. Кімберліт
Рис. 2. Кімберліт з Фінляндії