КОНТИНЕНТ

[від лат. continents – тверда земля, материк] – найбільший масив земної кори континентального типу, що виступає над рівнем Світового океану у вигляді суші (лише незначні за площею підводні окраїни занурені під воду). Потужність земної кори в межах К. змінюється від 20 км до 75 км. Виділяють 3 моделі континентів Землі: 5-ти континентна, 6-ти континентна та 7-ми континентна. У Східній Європі популярна модель, в якій виділяють шість К.: Євразія, Пн. Америка, Пд. Америка, Африка, Австралія, Антарктида. 5-ти континентна модель у порівнянні з 6-ти континентною обєднує Пд. і Пн. Америри в єдиний континент Америку. Тоді як 7-ми континентна у порівнянні з 6-ти континентною розділяє Євразію на Європу і Азію. Згідно концепція мобілізму утворення сучасних К. відбулось в результаті розколу єдиного суперконтиненту Пангеї спочатку на Гондвану і Лавразію, а далі на дрібніші брили. Рух літосферних плит у горизонтальному напрямку є чинником постійної зміни контурів К. В океанах виділяють також мікроконтиненти - острови і підводні плато з континентальною корою. Синонім – материк.
Рис. 1. Континентальні моделі