БУРШТИН

Органогенна порода (мінерал), що утворилася в результаті скам’яніння (мінералізації) смоли хвойних дерев минулих епох. Являє собою суміш високомолекулярних сполук карбону, гідрогену і оксигену. До постійних компонентів належать також сірка і азот, до домішок – Si, Al, Na, Ca, Fe, та ін. Зустрічається у вигляді округлих шматочків, натічних форм, інколи із включеннями комах. Колір медово-жовтий, коричневий, білий, бурий. Має до 300 відтінків. Риска біла. Твердість 2-2,5. Легкий, густина 1,06-1,12. Спайності немає. Злам раковистий. Аморфний. При терті електризується. Горить, виділяючи гвоздиковий запах. Прояви Б. відомі більш як у 50 пунктах майже в усіх тектонічних регіонах України. Перспективними є ділянки на Поліссі і Передкарпатті, що пов’язані з палеогеновими та неогеновими відкладами. Використовується в хімічній, парфумерній та медичній промисловості, а також для виготовлення прикрас і сувенірів. Синонім – янтар.
Див.: 
Рис.1. Різновиди бурштину
Рис. 2. Павук у бурштині
Рис. 3. Ювелірні вироби з бурштину