АРТЕЗІАНСЬКІ ВОДИ

[від лат. Artesium – латинська назва провінції Артуа у Франції * англ. artesian water; нім. artesisches Wasser; фр. eau artesienne; ісп. agua artesiana] – напірні пластові підземні води, що піднімаються по свердловині або колодязю вище покрівлі водоносного пласта, або навіть фонтанують. Назва пов’язана з провінцією Артуа (Артезія) у Франції, де у XII ст. був споруджений перший в Європі артезіанський колодязь. Залягають переважно у знижених ділянках мульдоподібних тектонічних структур між водотривкими пластами в умовах гідростатичного тиску, зумовленого в основному різницею висот їх областей живлення і розповсюдження, а також в умовах літостатичного тиску та тектонічних напруг. За складом - прісні чи солонуваті (умови активного водообміну), або солоні чи розсоли (умови застійного режиму). А.В. розміщені на значних площах і глибинах, утворюючи складні багатоярусні гідрогеологічні структури - артезіанські басейни. На території України А.В. розповсюджені у межах Волино-Подільського, Дніпровського, Донецького, Прип’ятського, Причорноморського артезіанських басейнів, невеликих (Криворізького і Кінсько-Ялинського) артезіанських басейнів тріщинних вод Українського щита, а також невеликих синклінальних (міжгірських) артезіанських басейнів Донецької, Карпатської і Кримської гідрогеологічних складчастих структур. Для України А.В. є важливим ресурсом питних вод (бл. 90% запасів), мінеральних вод (родовища Миргорода, Моршина, Трускавця та ін.), а також перспективних термальних вод (Закарпатський і Причорноморський басейни).
 
Рис. 1. Схема видобування артезіанських вод
Рис. 2. Фонтанування артезіанських вод
Рис. 3. Схема залягання артезіанських вод