ТЕРМАЛЬНІ ВОДИ

[від гр. therme – тепло, жар] – підземні води з температурою понад +200С. Якщо температура вод перевищує +370С, то їх називають абсолютними термами. Нагрівання Т.В. зумовлено теплом земних надр. Найчастіше зустрічаються в активних зонах земної кори та глибоких частинах артезіанських басейнів. В областях сучасного вулканізму перегріта вода часто знаходиться не глибоко і виходить на поверхню у вигляді періодично фонтануючих джерел – гейзерів. Т.В., як правило, мають незначну мінералізацію, високу лужність і переважання Na+ серед катіонів. За газовим складом вони здебільшого азотні, але зустрічаються вуглекислі, метанові й сірчано-вуглекислі. На території України Т.В. виявлено у всіх гідрогеологічних областях, за винятком Українського щита. В межах рівнинного Криму та Закарпаття температура води на глибині до 1 км становить +45-700С, а на глибині 2 км досягає +80-1000С. Використовуються в бальнеології та в теплоенергетиці. У бальнеології термальні води підрозділяють на теплі (субтермальні) з температурою 20-37°С, термальні - 37-42°С та гіпертермальні - понад 42°C. Як джерело енергії використовують термальні води з температурою понад 35°С. З цієї точки зору вони мають назву "води теплоенергетичні" і розділяються на низькопотенціальні (35-700С), середньопотенціальні (70-1000С) та високопотенціальні (понад 1000С).Т.В. активно використовуються в теплоенергетиці та для опалення в Ісландії, Італії, США, Камчатці, Узбекистані, Грузії. В Україні Т.В. використовують обмежено – лише у Закарпатті та Криму переважно у зв’язку з їх високою мінералізацією для лікувальних цілей. Синонім – терми.