ШУНГІТ

[від назви с. Шуньга, пн. частина Онезького озера, Карелія, РФ] – 1. Докембрійська метаморфічна порода чорного, темно-сірого кольору, що є перехідною стадією від антрациту до графіту. Частіше зустрічається у вигляді прошарків серед кременистих сланців і доломітів. Утворився з донних мілководних осадків, багатих органічною речовиною і примітивних організмів – сапропелітів, вік яких становить близько 2 млрд рр. Механізм формування остаточно не з’ясований. 2. Мінерал, проміжний продукт між аморфним вуглецем та графітом. Колір чорний. Густина 1,84-1,98. Твердість 4-5. Вміст вуглецю 93-98%. Злам раковистий або дрібнозернистий. Електропровідний. Має особливо організовану кристалічну гратку, основу якої складає молекулярний вуглець. Значна частина Ш. складається з особливих ланцюгових фрагментів, які об’єднуються в особливі глобули – фуллерени. В природі аналогу Ш. немає, як за складом, структурою, так і за унікальними лікувальними (антиоксидантними) властивостями. Має сорбційні, каталітичні, бактерицидні властивості, а також біологічну активність. Основні запаси Ш. знаходяться на території Заонезького півострова і навколо північного краю Онезького озера. Єдине Зажоринське промислове родовище Ш. із запасами 35 млн т. розташовано поблизу с. Шуньга в Карелії (РФ). Використовується в якості сорбента в фільтрах для води, радіоекранувального матеріалу в будівництві, для виготовлення лікувальних шампунів тощо.
Рис. 1. Зразки шунгіту
Рис. 2. Брили шунгіту. Карелія. РФ
Рис. 3. Сувенірний письмовий набір, виготовлений із шунгіту