ЧОРНІ КУРИЛЬНИКИ

Глибоководні гідротермальні джерела (температура до 320-3700С), що приурочені, як правило, до рифтових зон серединно-океанічних хребтів. Ззовні чорні курильники мають вигляд високих (до 60 м і більше) конічних труб, складених переважно сірчистими мінералами. Над їх жерлами піднімаються хмари чорного кольору із тонкодисперсних сульфідів, сульфатів і оксидів металів. Відклади сульфідів та ін. мінералів досягають потужності десятків метрів і є свідченням сучасного вулканогенно-осадового рудоутворення. Поблизу чорних курильників в умовах високої концентрації сірководню активно розвиваються бактерії, які здатні засвоювати енергію надр (хемобіоз) без фотосинтезу і дають початок своєрідному біотичному ланцюгу, складовими якого є навіть невідомі науці організми.
Рис. 1. Чорні курильники в мехах Атлантичного СОХ