ФОРМАЦІЯ

[від лат. formatio – утворення, вид] – комплекс гірських порід (геологічних тіл), які об’єднані за парагенетичним, генетичним, стратиграфічним, геотектонічним або будь-яким іншим принципом. Виділяють Ф. літологічні, петрографічні, осадові, вулканогенні, рудні та ін. Термін Ф. має три основні тлумачення: 1. Природні комплекси або асоціації гірських порід, окремі частини яких тісно парагенетично пов’язані між собою як у віковому (перешарування, послідовність), так і в просторовому відношенні (фаціальні зміни тощо). Якщо мінерали – парагенези елементів, гірські породи – парагенези мінералів, то геологічні Ф. – парагенези гірських порід (Шатський, 1965). Ф. – такі ж природно-історичні тіла, як гірські породи та мінерали. 2. Генетичний підхід. Комплекс фацій осадових товщ, який відповідає конкретній стадії геотектонічного циклу та конкретній геотектонічній зоні (Білоусов, 1962). 3. Стратиграфічний підхід. Товщі безперервних осадків, які відділені від інших подібних товщ (Ф.) тектоно-денудаційною перервою (Усов, Роджерс та ін.). На сьогодні Ф. розглядається Міжнародною стратиграфічною комісією як основний літостратиграфічний підрозділ. Включає декілька пачок. Дві і більше Ф. утворюють групу.
Див.: