ФАЦІЇ МЕТАМОРФІЗМУ

[від лат. faciеs – зовнішність, форма + гр. metamorphoosis – перетворення] – комплекси метаморфічних порід, які сформувались у подібних термодинамічних умовах та мають визначені парагенези мінеральних асоціацій. При регіональному метаморфізмі найчастіше виділяють три важливі Ф.М.: зеленокам’яну, амфіболітову і гранулітову. Перша належить до низької або початкової стадії метаморфізму (температура 350-5500С, тиск 500-900 Мпа), для якої характерними породами є зелені сланці. Останні формуються по базальтам та їх туфам і вміщують рогову обманку, епідот. Породи амфіболітової Ф.М. (кристалічні сланці, гнейси, амфіболіти) належать до середньої стадії метаморфізму (Т= 550-7000С, Р= 400-1000 МПа). Характерними мінералами для цієї фації є амфіболи, слюди, гранати. Гранулітова Ф.М. належить до третьої, або високої стадії метаморфізму (Т= 750-10000С, Р> 1000 Мпа). Вона названа за типовою породою – гранулітом, яка складена кварцом, польовими шпатами і гранатами, рідше піроксенами. В області низьких тисків і температур виділяють також цеолітову (Т= 100-2500С, Р= 100-300 МПа, зустрічається в районах вулканізму) і преніт-пумпелітову (Т= 250-3500С, Р= 200-500 МПа) фації. В області підвищених тисків (> 700 МПа) виділяють глаукофан-сланцеву (Т< 5000С) і еклогітову (Т= 500-9000С) фації (див. рис.1).
Рис. 1. Диаграма фацій метаморфізму залежно від температури і тиску